Двадцять тверджень про сумніви у своїй компетентності й заслуженості всупереч досягненням.
Методика й наукові джерелаCIPS вимірює страх виявитися менш здібним, приписування успіху вдачі чи помилці, знецінення похвали й сумнів у можливості повторити успіх.
Кожна відповідь оцінюється від 1 до 5, двадцять пунктів підсумовуються в 20–100. Опубліковані діапазони: ≤40, 41–60, 61–80 і 81–100.
Нижче — початкова шкала, психометрична валідація й систематичний огляд.
Pauline Rose Clance
Sabine M. Chrisman, William A. Pieper, Pauline R. Clance, Carol L. Holland, Cheryl Glickauf-Hughes
Dena M. Bravata, Sharon A. Watts, Autumn L. Keefer, et al.
Матеріали пов’язані із сумнівами, самооцінкою, роботою й вигоранням, а не з діагнозом.
Чим самокритика відрізняється від корисної оцінки, чому погрози не обов'язкові для мотивації та як перейти від ярлика до конкретної дії.
Як відрізнити потрібну якість від нескінченного доопрацювання, узгодити критерії готовності й перевірити страх помилки на безпечному завданні.
Чому впевненість у собі не з'являється від самих афірмацій, як помічати внутрішнього критика й поступово зміцнювати самооцінку без постійного порівняння себе з іншими.
Пройдіть шкалу самооцінки Розенберга RSES із 10 тверджень та оцініть загальне ставлення до себе без діагностичних ярликів.
Дослідіть страх помилок, особисті стандарти, батьківські очікування, сумніви й організованість за FMPS.
Ні. Це опис патерна думок і почуттів, а не формальний психіатричний діагноз.
Так. Людина може виглядати впевненою й добре справлятися, але внутрішньо знецінювати успіх і боятися викриття.
Ні. Виключення, упередженість, неясні очікування, нестабільна робота й поганий зворотний зв’язок можуть створювати або посилювати ці переживання.
